Перша згадка по Білокриницю відноситься до 1438 року.В ті часи землі належали до володінь Кременецького замку.
На початку XVI ст. король Сигізмнд І дарує Білокриницю вихрещеному татарину Семенові Кілдишу. Його нащадки вже називалися шляхтичами Білокриницькими.

З другої половини 16 ст Білокриниця переходить до князів Збаразьких. Вони зводять тут мурований замок, і хоч він вважається укріпленим та його здобувають татари. Через 3 роки замок відбудовують. В 1617р тут відбувається прийом королевичу Володиславу. А коли обривається чоловіча гілка роду Збарацьких замок переходить до Вишневецьких.
Останню представницю цього роду Уршулю-Францишку Вишневецьку в 1725 році вів під вінець з Міхалом-Казимиром Радзівілом гетьман Іван Мазепа. Весілля це також відбувалось в Білокриниці.
Радзівіли не надто переймаються цим приданим і замок поступово приходить в запустіння. Пізніше вони продають замок і околиці шляхтичу Колонна-Чосновському.
Він реставрує замок, але пожежа знищує все. І лише в 19 ст Юзеф Чосновський зводить на руїнах новий палац в англо-готичному стилі
Коли царський уряд конфісковує майно шляхтича і виставляє на аукціон, його купує граф Олександр Воронін. Цікава людина, батьки якого були кріпосними. А він потоваришувавши з сином свого поміщика разом з ним вступає до Київського університету св.. Володимира. Він був дуже наполегливим, трудоголіком, дослуговується до високих чинів і отримує дворянський титул. Придбавши маєток у Білокриниці граф влаштовує тут зразкове господарство, чим суттєво поліпшує ситуацію в своїх маєтностях. Граф помирає у 1890 р, згідно заповіту його ховають неподалік маєтку. Палац та гроші 180 тис карбованців заповідає передати казні за умови що в палаці відкриють навчальний заклад для селянських дітей. Зараз це лісотехнічний технікум.
В самому палаці ведуться реставраційні роботи, але маєток і територія дуже живописні



Добавлено в 16:07
-----------





Добавлено в 16:37
-----------
Далі за курсом палац Вишневецьких.
В 1463 році після смерті князя Несвіжського володарем Вишневця стеє його син Солтан, який бере собі ім»я князя Вишневецького. А в кінці 15 століття в сім»ї Вишневецьких народжується син Дмитро, що в 1553 році починає будівництво укріплення яке стало основою Запорізької січі. Хлопчик цей ввійшов в історію як Байда Вишневецький


Палац яким ми бачимо його зараз був побудований 1730 року Михайлом-Сервацієм Вишневецьким і реконструйований в кінці 18 ст архітектором Я. Бланже,дуже відомим спеціалістом того часу. Коли палац відвідав Бальзак він назвав його малим Версалем.
Після Першої Світової війни палац був пошкоджений, в 1920 році реставрував його ще один відомий архітектор Городецький.
Всередині палацу нам також не вдалося побувати(на реконструкціі) а от парком трішки прогулялися. Було ще замало зелені але на сходинках до парку якось захотілося відчути себе панночкою з парасолькою й кавалером поряд…
В парку є лавка, за легендою на ній сидів сам Шевченко й думав про неньку Україну. І ми на тій лавці посиділи трошки)))
Ще однією пам»яткою є каштановий гай висаджений на місці де князь Ярема грав в шахи живими людьми, своїми селянами. Гай з 64 каштанів у 8 рядів схожий на шахову дошку